Багато років біологи задавались питанням, чому одні тварини люблять солодке, тоді як інші залишаються абсолютно байдужими. Наукові дослідження смакових систем тварин дозволили припустити, що справа в смакових рецепторах.
Чутливість до солодкого у котів
Сімейство котячих не відчуває смаку солодкого. У них немає рецепторів (T1R2+T1R3) для його розпізнавання.
Вчені пов’язали це із способом споживання їжі. Кішка відгризає шматок і ковтає, не пережовуючи. За таких умов смакові рецептори для розпізнавання тонкощів смаку зайві. Ось чому для домашнього вихованця цукерка буде такою ж нейтральною за смаком, як для нас вода.
Тварини, що харчуються фруктами та нектаром
Такі істоти, як крилани (фруктові кажани), мавпи та колібрі, споживають їжу, багату фруктами чи нектаром. Цукор служить їм швидким і високоефективним джерелом енергії, яка потрібна підтримки активного способу життя. Це дозволило припустити, що сприйняття солодкого розвивалося в тих тварин, чий спосіб життя вимагав більше витрат енергії.
Щоб простіше було відшукувати джерела енергії у природі вони розвинули рецептори, відповідальні за солодкий смак. При активації цих рецепторів в мозку виникає сильний позитивний відгук, що спонукає тварину шукати та поїдати калорійну та солодку їжу.
