Хоча основний сезон збору меду завершується на початку осені, Британська асоціація бджолярів щорічно відзначає Національний день меду 21 жовтня. Мета свята – нагадати споживачам про користь продукту.
Що це за свято
До кінця серпня чи вересня бджолярі закінчують відкачування меду. Однак у промисловому масштабі продукт ще вимагає відстоювання, проціджування, фільтрації та розливу по банкам. Весь цей цикл завершується до кінця жовтня. Тому у сучасних виробників меду кінець сезону настає пізніше, ніж він святкувався стародавніми бджолярами.
Сезонність також враховується. Жовтень означає, що дні стали холодними і раціон споживача змінився. У цей час люди починають віддавати перевагу домашній випічці, п’ють багато чаю та додають у страви засоби для зміцнення імунітету і серед них мед. Для виробника – це ідеальний момент, щоб позиціонувати мед як незамінний сезонний продукт.
Мета свята
Метою вважається захист власних бджолярів та ринку збуту. Щорічно Велика Британія імпортує десятки тисяч тонн меду. Тому бджолярі бажають збільшити попит на місцевий мед. У рамках цього дня (під гаслами на кшталт «Купуйте місцевий мед» або «Будьте розумні — обирайте місцеве») Британська асоціація бджолярів закликає споживачів купувати товар, виготовлений національними виробниками.
Більшість бджолярів у країні – це власники невеликих пасік, чий дохід залежить від прямих продажів. Національний день меду допомагає їм привернути увагу до пасік, фермерських крамниць та регіональних ринків.
Рослини-медоноси у Великій Британії
Смак та текстура меду повністю залежать від того, з яких рослин бджоли збирають нектар. Навесні у Великій Британії джерелами меду стають плодові дерева та ріпак. Через високий вміст глюкози цей мед швидко кристалізується, набуваючи однорідної консистенції, що легко намазується. Він має непрозорий білий або блідо-солом’яний колір.
Літо – сезон цвітіння лук і живоплотів. Бджоли збирають нектар із самих різних рослин — ожини, білої конюшини, липи, кипрію (іван-чаю). Він відрізняється напівпрозорим золотисто-бурштиновим кольором, збалансованим, м’яким смаком з легкими карамельними нотками.
Але найцінніший британський мед осінній. Його збирають наприкінці серпня та вересні на вересових пустках, покритих «пурпурним килимом».
Вересовий мед тиксотропний: у банці він нагадує густе желе янтарно-бронзового кольору, але при перемішуванні або намазуванні стає рідким. Для нього характерний насичений, «землястий» смак із димними нотками. Цей мед вважають за краще намазувати на тости. Чай з вересовим медом зігріває та допомагає пом’якшити горло.
Цікаві факти про вересовий мед
Вересовий мед — особливо той, що одержують із нектару вересу звичайного (Calluna vulgaris), що цвіте на пустках Шотландії, Ірландії та Скандинавії, — вважається одним із найунікальніших і найпопулярніших сортів меду у світі.
Через густу, гелеподібну структуру бджолярі не можуть використовувати стандартні медогонки для його збору. Натомість застосовують спеціальні механічні преси, щоб видавити мед із стільників, а це робить процес його отримання набагато більш трудомістким.
Як і інші темні сорти, вересовий мед містить більше мінералів та білків, ніж світлі різновиди. Цей високий вміст білків та колоїдних частинок надає продукту його унікальних фізичних властивостей і желеподібної структури.
На вартість впливає термін медозбору. Верес цвіте з середини липня до вересня. Оскільки цей період збігається з нестійкою погодою кінця літа, щорічний урожай виявляється вкрай непередбачуваним. Якщо під час цвітіння вересу буде дуже сиро чи холодно, бджоли не зможуть зібрати нектар. У такому році чистий вересовий мед стане цінним і найчастіше дефіцитним продуктом.
