У Стародавній Греції плоди інжиру вручали переможцям Олімпійських ігор, але сьогодні він рідко зустрічається у продажу і можливо ви вирішите його не купувати, якщо побачите. Національний тиждень інжиру, який проводиться з 1 по 7 листопада, створений для того, щоб нагадати споживачам про цей давній та корисний фрукт.
Що таке інжир
Це їстівний плід фікуса карика (Ficus carica), невеликого дерева з родини тутових (Moraceae), батьківщиною якого є Середземномор’я та Західна Азія. Інжир легко впізнати за характерною грушоподібною формою, м’якою, тягучою м’якоттю та солодким смаком. Усередині плоду міститься безліч крихітних їстівних насіння, які приємно хрумтять. Його вживають як свіжому, і у сушеному вигляді.
Історичне значення
Інжир – одна з найдавніших культурних рослин в історії людства. Археологічні знахідки свідчать, що його почали обробляти ще до появи пшениці та ячменю. У Стародавній Греції та Римі інжир був важливим продуктом харчування: його цінували за високий вміст природних цукрів та здатність довго зберігатись у сушеному вигляді. Відомо також, що у Греції інжиром нагороджували переможців Олімпійських ігор.
Чому інжир високо цінувався у Стародавній Греції
Сушений інжир багатий природними цукрами, клітковиною, мінералами та вуглеводами. Для стародавніх греків він служив компактним та висококалорійним продуктом, який підтримував сили солдатів у військових походах, атлетів на Олімпійських іграх та робітників під час довгих трудових буднів. Тому його вирощуванню надавали важливого значення.
На відміну від багатьох інших сільськогосподарських культур, що вимагають рясного поливу або складного догляду, дерева інжиру чудово росли на кам’янистих, посушливих ґрунтах Греції. Вони не вимагали води та турботи і навіть з невеликим доглядом приносили багатий урожай рік у рік.
Інжир грав настільки важливу роль економіці Афін, що у регулювання торгівлі ним навіть приймалися спеціальні закони. Наприклад, експорт високоякісного сушеного інжиру іноді суворо заборонявся, щоб забезпечити продовольством власних солдатів та робітників.
Інжир сушать та зберігають у сушеному вигляді. Інші фрукти після засушування будуть не такими поживними.
Міфологічний та культурний статус
Інжир вважався священним плодом, присвяченим Діонісу (богу виноробства, землеробства та родючості) та Деметрі (богині землеробства). Він символізував мир, процвітання та родючість, а також часто використовувався як підношення під час релігійних обрядів та громадських свят.
