Як готували яблука: від давнини до сьогодення

Яблуко — один із перших плодів, які людина навчилася не просто збирати, а й готувати. Дикі яблука та ранні культурні сорти були кислими, терпкими та твердими. Їсти їх зриваючи з дерева було б не так приємно, як сучасні фрукти, тож люди навчилися їх готувати.

Яблуко — один із перших плодів, які людина навчилася не просто збирати, а й готувати. Дикі яблука та їх ранні культурні сорти були кислими, терпкими та твердими. Їсти їх зриваючи з дерева було б не так приємно, як сучасні яблука, тож люди навчилися їх готувати.

Сушіння – найдавніший спосіб

На археологічних розкопках швейцарських стоянок епохи неоліту знаходять обвуглені та висохлі залишки розрізаних навпіл диких яблук. Плоди різали кружечками або дольками, щоб прискорити випаровування вологи, і сушили на сонці або над костром (в диму).

Для чого це робили? Схоже, що первісні люди готували своєрідні фруктові чіпси, які брали із собою в дорогу воїни та мандрівники. Також відомо, що сушені яблука входили в дорожню пайку римських легіонерів. Сушать яблука і сьогодні. Ось чому сушку можна сміливо вважати– не тільки найдавнішим, а й найпостійнішим способом заготівлі фруктів.

Запікання на відкритому вогнищі

Фрукти запікали у золі багаття чи тушкували у глиняних горщиках. Оскільки цукру в Європі не було, кислоту фруктів намагалися компенсувати медом та прянощами. Корицю та імбир привозили зі Сходу, а мед збирали у лісі.

Історичні свідчення: римський кулінарний трактат «Апіцієвський корпус» (IV століття н.е.) містить рецепти страв, у яких яблука тушкують разом із м’ясом (наприклад, зі свининою чи птицею), цибулею, олією, перцем та рибним соусом. Виявляється, люди полюбляють контраст солодкого, кислого та солоного з часів античності.

Квашення

Збереження яблук у маринадах та розсолах – це північний спосіб приготування. Якщо на півдні спекотне сонце швидко висушувало сировину, то холодні та вологі регіони не могли покладатися на його прихильність. Там люди зберігали врожай у дерев’яних діжках, перекладених свіжою соломою, листям вишні чи смородини. Заливали яблука консервантом (водою із додаванням солоду, меду, солі). Початок бродіння успішно консервував продукт.

Приготування повидла

Варення, мармелад чи повидло з’явились останніми.  Варити фрукти почали ближче до епохи Відродження (XV-XVI століттях), коли до раціону знаті увійшов цукор. Яблука готували в котлах із медом чи цукром до стану пасти. Спочатку її вживали як ліки для поліпшення травлення і тільки потім почали використовувати як ласощі. Наприклад, як начинки для пирогів.

Previous Article

Яблуко: стародавній чи сучасний символ

Next Article

Рівновага дня і ночі: чи справді яйце в рівнодення стоїть прямо

Write a Comment

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *