Мармайт – це густа, липка паста темно-коричневого кольору з пікантним смаком. Виготовляють її із дріжджового екстракту (побічного продукту пивоваріння). У XX сторіччі ця паста стала культовим продуктом британської гастрономічної культури. Питанням її користі та історії вживання присвячено кулінарне свято – День мармайту, що відзначається 28 вересня.
Що це за свято
Це неофіційне свято, присвячене знаменитому мармайту. Його ініціатор невідомий, як і час появи у кулінарних календарях. Але більш-менш зрозуміла мета – бажання увічнити історію продукту, що став невід’ємною частиною народних прислів’їв та сленгу.
Історія мармайту
Все почалося з німецького вченого Юстуса фон Лібіха. Наприкінці XIX століття він виявив, що залишки пивних дріжджів (побічний продукт бродіння) можна переробити на густу та придатну для харчування пасту. Перші експерименти підтвердили безпеку вживання дріжджового екстракту, але не зробили його привабливим для покупців.
На той час у Великій Британії існувала компанія, що займалася виробництвом пива – Bass Brewery. І цих залишків дріжджів у неї було, як гуталіна у дядька кота Матроскіна з радянського дитячого мульфільму.
Паралельно вчені з’ясували ще одну річь. Організму для функціонування потрібні вітаміни, а дріжджі були дуже недорогим джерелом вітамінів групи B.
1902 року в Бертон-апон-Тренті відкрилася компанія Marmite Food Company. Її засновники вирішили переробляти залишки дріжджів на продукт, корисний населенню. Продавали його у глиняних горщиках, а не у скляних банках.
Під час Першої світової війни армійські інтенданти включили продукцію Marmite до британського військового пайку, щоб підтримувати сили молодих солдатів і запобігати захворюванням, викликаним дефіцитом вітамінів.
У 1930-х роках медики успішно використали Marmite для лікування деяких видів аліментарної анемії у Британській Індії. Під час Другої світової війни Міністерство продовольства Великобританії активно просувало продукцію компанії, щоб компенсувати нестачу поживних речовин у населення за умов нормованого постачання.
Епоха «Кохай або ненавидь»
Все XX століття мармайт був просто продуктом, який стоїть у кожній коморі. Але його популярність падала. З’являлися сучасні вітаміни і більше не потрібно було боротися з дефіцитом харчування.
У 1990-х роках Marmite придбала компанія CPC International і для просування пасти запустила рекламну кампанію під слоганом «Кохай або ненавидь» (Love it or Hate it). Розрахунок був за те, що кампанія запустить хвилю обговорення продукту. Це викличе до нього інтерес і люди частіше купуватимуть пасту хоча б із цікавості. Сьогодні асортимент Marmite вийшов за межі традиційних банок: з’явилися лімітовані серії, в яких паста поєднується з екзотичними смаками.
Культурний вплив
Паста настільки міцно увійшла до британської культури, що слово «Marmite» стало ідіомою. Якщо когось або щось називають «Marmite-фігурою» (наприклад, «він політик типу мармайт»), це означає, що людина або явище викликає різкий розкол у громадській думці: одні його обожнюють, а інші ненавидять.
Чи корисний мармайт сьогодні
У продукті присутні ті ж живильні речовини, що й 100 років тому.
Це:
- тіамін (B1) необхідний для енергетичного обміну та нормальної роботи нервової системи;
- рибофлавін (B2), який підтримує здоров’я шкіри та процеси вироблення енергії в клітинах;
- ніацин (B3), що підтримує травлення та здоров’я нервової системи.
- фолієва кислота (B9) і вітамін B12: додаються в процесі виробництва для підтримки утворення еритроцитів, що робить продукт популярним серед вегетаріанців, які могли б відчувати дефіцит природних джерел B12 через відсутність білків тваринного походження у їх раціоні.
Однак аптечні вітаміни завжди виграють за показником концентрації діючої речовини. Вона завжди буде суворо дозована для кожного вітаміну.
Єдине, що не дає старовинним натуральним джерелам вітамінів зникнути, так це теорія про те, що речовини діють у синергії, якщо надходять у складі цілісного продукту. Вони засвоюються та використовуються організмом інакше, ніж синтетичні вітаміни з аптеки.
До того ж, ніхто не скасовував гастрономічне задоволення. Таблетку запивають ковтком води та забувають. А пасту намазують на гарячий тост із вершковим маслом і отримуючи смачний перекус.
