Всесвітній день валенсійської паельї: страва, яку їдять по четвергах

Валенсійська паелья — це автентична страва з іспанського регіону Валенсія. День валенсійської паельї, який відзначають 20 вересня, це свято — створене міською радою Валенсії спільно з місцевими організаціями у сфері туризму та сільського господарства. Свято присвячене збиранню врожая рису, вирощеного в Іспанії.

Валенсійська паелья (paella valenciana) — це автентичний рецепт з іспанського регіону Валенсія, який став основою для всіх сучасних різновидів цієї страви. Відзначають День валенсійської паельї 20 вересня.

Історія страви та свята

Паелья з’явилася у сільській місцевості поблизу озера Альбуфера (Валенсія) у середині ХІХ століття. Селяни готували її на відкритому вогні, використовуючи широку неглибоку сковороду з двома ручками (від назви якої, староваленсійською мовою, і походить назва страви). Спочатку це був практичний обід, для якого використовували продукти, що були під рукою. З круп – рис, з м’яса – качка, молюски чи кролик у поєднанні із сезонними овочами.

Свято було засноване міською радою Валенсії (Ayuntament de Valencia) спільно з місцевими організаціями у сфері туризму та сільського господарства, включаючи Fundación Visit Valencia, Turisme Comunidad Valenciana.

Дата Дня паельї була обрана невипадково. Вона присвячена завершенню збирання врожаю рису в районі водно-болотних угідь Альбуфера, що підкреслює культурну та економічну значущість цієї культури для регіону.

Цікаві факти

У наш час приготуванням паельї найчастіше займаються чоловіки, що породило досить романтичну історію: буцім-то традиційно паелью готував чоловік для своєї коханої. Це чудово та романтично, але нічим не підтверджено.

Туристичний бум в Іспанії у 1960-х роках допоміг познайомити з паельєю відвідувачів з усього світу. Тому тепер у світі є безліч інтерпретацій страви. Паелья з морепродуктами, овочева паелья та регіональні варіації. Вони повсюдні, але традиційна валенсійська версія залишається тісно пов’язаною зі своїми витоками: з рисом, куркою, кроликом та місцевими овочами.

У 2021 році аленсійська паелья була офіційно визнана нематеріальною культурною спадщиною. З цього приводу почали святкувати День валенсійської паельї.

Як приготувати валенсійську паелью

Інгредієнти

  • 400 г короткозернистого рису;
  • 800 мл курячого або кролячого бульйону, гарячого;
  • 200 г курячого стегна, нарізаного на шматочки;
  • 150 г кролячого м’яса, нарізаного на шматочки;
  • 100 г стручкової квасолі, очищеної від шкірки;
  • 100 г гаррофо (великі білі лімські боби), замочені на ніч.
  • 1 стиглий помідор, натертий на тертці;
  • 1 ч. л. солодкої паприки;
  • дрібка шафрану, замочених у 2 столових ложках теплого бульйону;
  • оливкова олія, сіль та гілочка розмарину;

Кухонне начиння

  • широка та неглибока сковорода для паельї (діаметром ≈30 см).

Приготування

  1. Розігрійте оливкову олію на сковороді. Обсмажте курку та кролика до золотистої скоринки, потім відкладіть убік.
  2. У тій ж олії обсмажте зелену квасолю та гаррофо протягом 2 хвилин. Додайте терті помідори та паприку. Готуйте, поки суміш не загусне.
  3. Поверніть м’ясо на місце, посипте рівномірно рисом і залийте гарячим бульйоном (включаючи рідину з шафраном). Після цього не перемішуйте.
  4. Готуйте на середньо сильному вогні близько 10 хвилин, потім зменшіть нагрів до мінімуму і дайте утворитися скоринці (сокаррату) протягом останніх 5-8 хвилин.
  5. Зніміть із вогню, накрийте чистою тканиною та дайте постояти 5 хвилин перед подачею на стіл.

Чому паелью їдять по четвергах

Ви могли чути приказку: «У четвер готують паелью».

Цей звичай виник з трьох причин:

  1. Під час режиму Франко четвер був вихідним днем для домашніх робітників. У ресторанах подавали паелью, бо вона була ситною і її було легко приготувати у великій кількості.
  2. Свіжі продукти надходили на ринок також по четвергах. Це забезпечувало кухарів інгредієнтами.
  3. На узбережжі дві перші причини перетворювалися на туристичний козир: «у четвер у нас гарантовано подають рис». І хоча багато жителів Мадрида так і асоціюють паелью з четвергом, їсти її можна у будь-який день тижня.
Previous Article

День ірискового пудингу: страва в історії американської кулінарії

Next Article

День кесо: еволюція сирного соусу від ацтеків до сьогодення

Write a Comment

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *