Мескель, що відзначається 27 вересня, має подвійний статус: це важливе державне свято в Ефіопії та Еритреї, і священна дата для Ефіопської православної церкви. Фестиваль присвячений відкриттю Істинного Хреста імператрицею Оленою, матір’ю імператора Костянтина. Мета святкування – вшанувати події, пов’язані зі здобуттям Хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Мескель отримав офіційне визнання та увійшовши до списку нематеріальної культурної спадщини людства ООН.
Походження свята
Імператор Костянтин та його мати Олена були затятими поборниками християнської віри. Проте десятиліття гонінь на християн і руйнування святих місць стерли з землі матеріальні свідчення життя Ісуса. Маючи полум’яне бажання повернути цю священну історію із забуття, Олена вирушила до Єрусалиму.
Керуючись божественним провидінням, імператриця прагнула знайти Істинний Хрест. За переказами, її пошуки увінчалися чудовим одкровенням: шлях до реліквії відкриється крізь дим. Тоді за її наказом, жителі Єрусалима склали величезну кількість дров на центральній площі. Коли полум’я розгорілося і у вогонь було кинуто священний фіміам, густий стовп диму піднявся в небо, а потім таємниче опустився, торкнувшись землі і позначивши точне місце поховання святої реліквії, яку невдовзі витягли робітники.
Традиції святкування
У центрі сучасного фестивалю Мескель в Аддіс-Абебі — оздоблене квітами багаття, що освітлює вечірнє небо на честь Істинного Хреста. Його складають на зразок історичного багаття імператриці Олени. Після того, як полум’я вщухає, сім’ї дбайливо збирають священний попіл, щоб принести його благословення до своїх домівок.
Головні страви свята
Оскільки свято Мескель проходить у період достатку сільськогосподарської продукції, традиційні святкові трапези відрізняються ситністю і великою кількістю страв, які прийнято ділити з близькими.
У центрі столу зазвичай знаходяться страви з інджерою (пористим коржом з ферментованого тіста), який подають з різними видами м’яса, рагу та гарнірами:
- кітфо – це страва з дрібно нарубаної сирої (або злегка прогрітої) пісної яловичини, маринованої в мітміті (гострій суміші спецій на основі чилі) і нітер-кіббе (пряному топленому маслі).
- горед-горед – споріднене до кітфо блюдо, для якого сиру яловичину нарізають кубиками. Обидва страви нерозривно пов’язані зі святами (зокрема з Мескелем). Щоб пом’якшити гостроту спецій, їх подають із м’яким розсипчастим свіжим сиром.
- гомен-кітфо – особлива страва, характерна для традицій народу Гураге. Листову капусту для нього відварюють, сушать, дрібно рубають і щедро приправляють нітер-кіббе та спеціями. Гомен-кітфо часто подають разом із м’ясними стравами або сиром айібе у складі святкового частування, що має назву «денгеса».
Насичені рагу тривалого приготування, такі як «Сега-ват» (рагу з яловичини зі спеціями) або «Доро-ват» (національне рагу з курки та варених яєць з приправою бербере), незмінно займають центральне місце на святковому столі. Доповнює трапезу традиційне медове ферментоване вино.
