День жирної їжі (щорічно відзначається 25 жовтня) — це неофіційне свято соцмереж, присвячене «втішаючим стравам», в яких міститься багато жирів. Серед них млинці, пончики та інші десерти.
Історія свята
Момент, коли Greasy Food Day з’явився в календарі невідомий, проте портал Cooksinfo зазначив, що перша згадка про свято датується 2005 роком і відноситься до календаря штату Невада:
«25 жовтня – Національний день жирної їжі». — Райт, Джонатан Л. Цікаві факти / Reno Gazette-Journal, середа, 5 жовтня 2005 Сторінка 5G, колонка 4.
Це свято також є в базі офіційного американського реєстратора свят National Day Archives без вказівки на авторів та дату його першої появи.
Причини святкування
Цей день створили на противагу численним святам корисної та здорової їжі. Він доповнює і одночасно пояснює чому не вийде харчуватися лише правильними продуктами.
Високий вміст жиру та солі стимулює вироблення гормона щастя (дофаміну) і робить смак більш насиченим. Саме тому страва з маслом стає найкращим засобом для підняття настрою в періоди стресу, під час свят або після важкого робочого тижня. А це вже заслуговує на те, щоб хтось створив свято на честь їжі, яка піднімає настрій.
Крім того, у сучасній культурі харчування основна увага приділяється дієтам із низьким вмістом жиру. В той же час психологи відзначають, якщо надовго позбавити людину продуктів, що викликають у неї комфорт, то спочатку людина втримається за рахунок сили волі, але в неї почне накопичуватись роздратування. Якоїсь миті вона не втримається і з’їсть більше, ніж планувала. Тому влаштовувати періодичні «смачні дні» (наприклад, по середам) краще і корисніше, ніж страждати сидячи на дієті.
Яка їжа вважається «жирною»
До такої зазвичай відносять страви, які смажаться, пасеруються або щедро поливаються олією чи тваринним жиром коли подаються на стіл. Наприклад, пончики, приготовані у фритюрі, або смажена курка в паніровці.
Історія «жирних свят»
Якщо придивитися до календаря свят, то можна помітити, що дні жирної їжі існують у ньому століттями. Віруючі незалежно від релігії дотримувалися постів, утримуючись в певні дні та тижні від їжі, або від конкретних її різновидів.
Перед початком посту вони нерідко влаштовували свята з великою кількістю страв з маслом. Можна подумати, що вони намагалися наїстися на весь піст. Але швидше за все це було пов’язано зі спробою вжити продукти, що швидко псуються. Це вершкове масло, яйця, молоко, м’ясо.
Марді Гра та інші свята
До найвідоміших європейських свят цієї групи належить Марді Гра або «Жирний вівторок». Святкують його в останній день перед початком Великого посту. У Ірландії цього дня готують величезну кількість млинців із вершковим маслом та цукром, щоб використати запаси молока. У Швеції його відзначають поїданням семла (semla) – солодких пшеничних булочок з кардамоном, наповнених мигдальною пастою та густими збитими вершками.
У Польщі святкують «Жирний четвер» (Tłusty Czwartek) в останній четвер перед Попільною середою. Свято супроводжується поїданням солодощів, обсмаженим у фритюрі. Люди вишиковуються у чергу, щоб купити свіжі дріжджові пончики, смажені в смальці, з начинкою з рожевого варення, сливового повидла або крему, покриті глазур’ю або цукровою пудрою. Також готують «хмиз» (по-польськи — chruściki), або «ангельські крила» — хрусткі смужки тіста, обсмажені у фритюрі та посипані цукровою пудрою).
У східнослов’янських країнах таким «жирним днем» стала Масляна, що передує Великому посту. Центральне місце в ній займають млинці з різними начинками та добавками. Свято також включає народні гуляння, катання на санях, кулачні бої та ритуальне спалення солом’яного опудала, що втілює зиму.
Чому ці традиції зберігаються
Крім практичної необхідності використовувати продукти, що швидко псуються, ці свята збереглися ще й тому, що підвищують рівень дофаміну. А це важливо перед суворими умовами пізньої зими і ранньої весни, коли відчувався брак продуктів.
